Загалом, власники “Закритої зони” створили для свого персоналу досить пристойні умови праці. Не дуже суворий контроль за присутністю в офісі творчих співробітників, гарне технічне забезпечення, непоганий автопарк (мінівени та буси “Форд”). До того ж тут практично відсутня, притаманна новинарям, запарка та стани цейтноту. В цьому продакшені все робиться за планом (який, щоправда, часто доводиться наздоганяти) - є тема, є 2-3 тижні на її розробку, є дедлайни по здачі текстів та по монтажу. Якщо гарно все спланувати, то вкластися в терміни зовсім нетяжко.

В продакшені досить висока зарплата для творчої частини персоналу: новачки заробляють від 500-600 доларів, а більш досвідчені - 900 і більше. Щоправда, гроші отримують чорним налом - офіційні зарплати в усіх на рівні 300-400 грн. Така низька офіційна зарплата може утворити проблему, наприклад, при спробі отримати кредит. Не кажу вже про докори сумління, які з’являються у свідомих громадян у зв’язку з ухилянням від сплати податків.

Колектив в продюсерському центрі - це те, чим його власники можуть по праву пишатися. Працювати та дружити з цими людьми дійсно приємно. Майже всі на роботі та в житті говорять українською. Щоправда, і тут є деякі традиції, які мені здаються “совковими”: наприклад, ті, хто святкують день народження, мають виставлятися. Хоча відомі випадки, коли іменинники цю традицію успішно ігнорували, і нічого їм за те не було.
Важливо та прикметно, що інтриг та пліток в колективі майже немає. А ті, що є, створює та підживлює здебільшого автомобільний цех. Деякі водії збирають та розпускають плітки, чесне слово, більше за базарних бабів.

Начальство

На студії командують Володимир Ар’єв та його дружина, колишній журналіст ТСН Наталка Фіцич. Ар’єв є директором, виконавчим продюсером студії та керівником програми “Закрита зона”. В принципі, він досить ліберальний керівник - “розбори польотів” влаштовувати не любить, але час від часу йому все-таки доводиться це робити. Недоліки його керівництва - мінімальний контакт з творчими працівниками (журналістами). Наприклад, в його власній програмі “Закрита Зона” літучка може не проводитися місяцями. Та й взагалі, було б добре, аби він звертав більше уваги на своїх людей, підтримував би з ними бодай якийсь рівень душевного розуміння та відкритості.

Наталка Фіцич, на відміну від свого чоловіка, значно організованіша та, подекуди, суворіша. Літучки в її проекті (”Відкрита зона”) проводяться регулярніше, вона пунктуальна та вимоглива, і взагалі, вдало сбалансовує вади свого чоловіка.

Недоліки

Як і будь-де, в работі на “ЗЗ” є недоліки. Серед них: зарплата в конвертах, про яку ми вже згадували, а також слабка тенденція її зростання (тобто зарплата піднімається набагато рідше і менше, ніж хотілося б). Відсутність соціального пакета, рідкісні та невеликі премії. А також - рутина. Може, це притаманно і іншим місцям роботи, але тут це дуже помітно. Багато з людей, які тут працюють, вже давно втомилися від своїх програм, і навіть їх не дивляться. Але продовжують працювати, бо тут непогана зарплата і більш-менш вільний графік присутності (чи радше відсутності) в офісі.

Окремим пунктом серед недоліків стоять глючні комп”ютери. Не знаю, чи сис-адмін вдався до корупційних дій, коли вибирав постачальника і специфікацію комп’ютерів, чи просто не пощастило, але часто, і навіть ДУЖЕ ЧАСТО з комп”терами в ньюз-румі стаються якісь катаклізми. Кілька разів були випадки, коли в результаті збоїв автори програм втрачали готові тексти програм якраз перед їхньою начиткою. Сис-адмін в таких випадках відморожується і каже, що треба було зберігати більше резервних копій.

Із позитивів роботи в “Закритій зоні” можна назвати непогане місце для отримання телевізійного досвіду, з пристойною зарплатою та хорошою технічною базою. Проте причин залишатися тут надовго автор цих рядків не бачить. Можливості кар’єрного зростання та зростання зарплати прагнуть до нуля. А низький якісний рівень комунікації між керівництвом та творчими працівниками зводить до того самого показника можливості професійного та особистого розвитку, переймання досвіду. І це прикро - адже колектив (поки що), направду, дуже хороший.